Міграція – це складний процес, який несе з собою безліч викликів. Ступінь складності цих викликів залежить, зокрема, від культурної дистанції між країною походження і приймаючою країною. Польща та Україна характеризуються низькою культурною дистанцією, що в багатьох аспектах полегшує адаптацію біженців до нових умов. Однак, все ще існують деякі важливі відмінності, нерозуміння яких може негативно вплинути на повсякденне життя і стосунки в новій країні. Визнання цих відмінностей і відкрита розмова про те, що робить нас різними, може допомогти уникнути поспішних суджень і конфліктів. У цій статті ми наведемо приклади культурних відмінностей, які розділяють поляків та українців, обговоримо їхній можливий вплив на взаємні стосунки та вкажемо на шляхи їхнього подолання.
Що таке культурні відмінності і як вони впливають на відносини
Культурні риси – це набір норм, цінностей, практик і вірувань, характерних для певної спільноти. Вони відрізняються для багатьох культур. Незнання цих відмінностей може призвести до когнітивних помилок і непорозумінь. Коли ми зустрічаємо людину з іншої культури, її поведінка може здатися нам незвичною або несподіваною.
Деякі культурні відмінності стосуються загальних правил, яких легко дотримуватися, наприклад, графік роботи офісів, функціонування громадського транспорту або звичай дарувати квіти. Такі відмінності можна легко усунути, найчастіше шляхом навчання на власних помилках.
Однак існують також культурні риси, які не помітні на перший погляд, що випливають з норм і цінностей, традицій чи історії. Внаслідок цього ми поводимося у певний спосіб, який є для нас природним, і в багатьох соціальних ситуаціях очікуємо подібної поведінки від інших. Якщо хтось не відповідає цим очікуванням, ми схильні приписувати йому некомпетентність або навіть інтерпретувати його дії як такі, що спрямовані проти нас. Відмінності в цій сфері, якщо їх не визнавати, можуть стати причиною глибокого непорозуміння, образи чи конфлікту.
У крос-культурній психології очікування, що інші поводитимуться так само, як ми, називається етноцентризмом. Розглядати інших через призму власної культури – це природна і поширена тенденція, що випливає з глибоко вкорінених звичок і переконань. Хоча часто це нелегко, але можна розширити цю перспективу через освіту та безпосередній контакт з іншими культурами.
Водночас варто пам’ятати, що кожна людина є індивідуальністю і не завжди точно вписується в культурні патерни, притаманні її походженню. Однак узагальнення допомагають зрозуміти певні загальні тенденції.
Проблема мінімізації культурних відмінностей
Невелика культурна дистанція – схожість мови чи звичаїв – хоч і сприяє міжкультурній інтеграції, але може також породжувати переконання, що культурні відмінності не є достатньо глибокими, щоб призвести до конфлікту. Припущення про типову схожість і мінімізація відмінностей, тим часом, має значні наслідки. Як на системному рівні (Польща досі не має політики мультикультуралізму), так і на індивідуальному, коли представники однієї культури не відчувають потреби вивчати звичаї іншої, близької спільноти. Це відбувається тому, що вони думають, що вже знають її, що в довгостроковій перспективі може призвести до непорозумінь.
Перший крок до того, щоб вирватися з цієї пастки, – говорити про те, що робить нас різними, відкрито досліджувати, як люди, що приходять в культуру, ставляться до конкретних ситуацій, що вони вважають незрозумілим або проблемним. Про багато відмінностей ви можете прочитати у дослідженні “Супергеройка у спідниці. Психологічна стійкість українських жінок, які тікають до Польщі від війни в Україні – звіт про дослідження та рекомендації для третього сектору”. На його основі ми виділили кілька показових відмінностей.
Приклади культурних відмінностей між Польщею та Україною
Польща та Україна багато в чому схожі. Географічна близькість, спільні елементи історії або схожість мови можуть створити враження, що культури двох країн майже ідентичні. Однак, як зазначають ті, хто пережив міграцію, схожість не означає, що все буде так само. На практиці існують відмінності, які вимагають адаптації і можуть бути несподіваними. Деякі з них описані нижче.
Організація щоденного життя
Одним із найпомітніших аспектів є відмінності в організації щоденного життя. Вони помітні дуже швидко, і часто не потрібно багато часу, щоб пристосуватися до правил. Однак на початкових етапах вони можуть призвести до непорозумінь або незручностей.
- Години/дні роботи магазинів або офісів – в Україні магазини працюють щонеділі, тоді як у Польщі вже кілька років діє заборона на торгівлю у більшість неділь, що вимагає планування покупок заздалегідь і може стати несподіванкою для нових мешканців. Крім того, офіси та банки мають певні години роботи, часто коротші, ніж в Україні. Крім того, вони іноді закриті в дні, які є робочими в Україні. У Польщі також більш суворий підхід до пунктуальності.
- Свята та вихідні дні – календар свят у Польщі відрізняється від українського. Деякі свята, що відзначаються в Україні, не є державними в Польщі, і навпаки. Це може вплинути на планування роботи, навчання чи інших заходів.
- Громадський транспорт – у Польщі діють інші правила користування, наприклад, потрібно натиснути кнопку, щоб відкрити двері автобуса чи трамвая, або не можна купити квиток у водія.
- Звичаї дарування квітів – у Польщі не прийнято дарувати білі хризантеми, які асоціюються з трауром, що не є нормою в Україні. Приводи також часто відрізняються – наприклад, польські діти приносять квіти до школи на День вчителя, а не на 1 вересня.
Освіта та виховання дітей
Відмінності в системі освіти та підходах до виховання дітей – ще одна сфера, яка може потребувати адаптації. У Польщі початкова освіта триває 8 років, тоді як в Україні – 11. Система оцінювання в Польщі базується на оцінках, тоді як в Україні часто використовують бали.
У польських дитячих садках практикуються такі елементи, як лежання або чищення зубів після їжі, що може бути новим для українських дітей. Це ж стосується і харчування дітей – у Польщі, наприклад, бутерброди на сніданок є нормою, а не каша чи гарячі страви, до яких діти інших національностей можуть бути незвичні.
Соціальні норми та цінності
На міжособистісні стосунки можуть впливати ледь помітні відмінності в соціальних нормах і цінностях. На відміну від відмінностей, описаних вище, ті, що випливають з цінностей і норм, іноді можуть бути більш проблематичними, оскільки їх зміна вимагає зміни базових звичок. До таких відмінностей можна віднести наступні:
- Тиша в громадських місцях – у Польщі прийнято дотримуватися тиші в громадських місцях, особливо в громадському транспорті. Гучні розмови або розмови по телефону в автобусах чи трамваях можуть бути сприйняті як грубість. В Україні ці норми є більш ліберальними, що може призвести до непорозумінь.
- Самостійність дітей – у Польщі діти рідко пересуваються самостійно, їх зазвичай супроводжують дорослі. В Україні наймолодші часто більш самостійні. Вигляд дитини без супроводу дорослих може викликати занепокоєння у поляків і призвести до втручання третьої сторони.
- Сегрегація відходів – у Польщі сегрегація відходів є обов’язковою та регульованою і є повсякденною практикою для багатьох людей. В Україні ця практика не настільки поширена, що вимагає зміни звичок і звичаїв.
- Підхід до правил і норм – на думку багатьох людей з України, в Польщі підхід до правил і норм, наприклад, юридичних або правил дорожнього руху, є більш суворим. Дотримання правил сприймається серйозно, а відхилення від них можуть викликати негативну реакцію. Часто немає місця для дискусій або відхилень – їх спроби сприймаються негативно.
Культура спілкування та взаємовідносин
- Стиль спілкування – польська мова більше використовує ввічливі фрази, такі як «будь ласка», «дякую», «вибачте». Прямий переклад українських фраз польською мовою без урахування цих нюансів може бути сприйнятий як брак ввічливості – наприклад, коли хтось просить про щось, не використовуючи ввічливої форми, яка не звучить неприємно українською мовою.
- Міжособистісна дистанція – у Польщі існує більша міжособистісна дистанція у стосунках, особливо на початку знайомства. Контакти є більш формальними, а приватна сфера чітко відокремлена від професійної. В Україні стосунки можуть бути більш безпосередніми та відкритими.
- Тон голосу та експресія – більш гучний тон голосу або більш виразна мова тіла, характерна для деяких регіонів України, може бути сприйнята як агресивна або недоречна в Польщі, особливо в офіційних ситуаціях.
Використання психологічної підтримки
Тема психологічної підтримки є ще однією сферою культурних відмінностей. В Україні використання психологічної підтримки іноді розглядається як ознака серйозних психічних проблем. У Польщі психологічна підтримка є більш прийнятною і розглядається як природна форма охорони психічного здоров’я.
Доступ до психологів, терапевтів або груп підтримки є широким, і використання таких послуг заохочується, особливо в контексті травми або стресу, пов’язаного з міграцією. Якщо школа пропонує батькам дитини скористатися такою підтримкою, це сприймається як занепокоєння. Відмова від допомоги буде сприйнята негативно. Однак дослідження показує, що трапляється, що для українських матерів така пропозиція здається недоречною, і вони відмовляються скористатися підтримкою.
Виховання та освіта дітей
У польських школах і сім’ях все частіше використовуються методи виховання, засновані на діалозі та партнерстві. Діти мають право висловлювати свою думку та брати участь у прийнятті рішень. В Україні підхід може бути більш традиційним, з більшим акцентом на авторитеті дорослих.
Так само, як, наприклад, полякам, які живуть у Норвегії, іноді важко зрозуміти підхід до виховання дітей, спрямований на розвиток індивідуальності та покладання на думку дитини, а не на побудову авторитету дорослих, мігрантам з України може здатися, що правила в Польщі занадто ліберальні.
Як працювати з культурними відмінностями
Розмова про культурні відмінності дозволяє краще зрозуміти контекст, в якому працюють різні спільноти, і допомагає будувати мости між ними.
Цій розмові часто не сприяють ні політики, ні засоби масової інформації. Це відбувається тому, що про міжкультурні відмінності мало говорять. І часто теми, пов’язані з акультурацією спільнот, подаються неточно. Наприклад, існує плутанина між асиміляцією (стратегією подолання міграційної ситуації шляхом прийняття нової культури замість власної) та інтеграцією (плеканням рідних звичаїв з одночасним включенням елементів нової культури та пристосуванням до неї).
Інтеграція вважається найефективнішим методом пошуку себе в новій культурі. Щоб вона стала можливою, нам потрібно дізнатися про схожість і відмінності один одного, чому сприяють
- освіта та відкритість – отримання знань про культуру країни, в якій ви перебуваєте, наприклад, через відвідування спільних заходів, літературу, розмови, допомагає краще зрозуміти її норми та цінності
- повага до відмінностей – визнання того, що відмінності існують, і повага до них є ключем до побудови позитивних стосунків;
- комунікація – відкрита розмова про свій досвід і спостереження може допомогти з’ясувати непорозуміння і знайти спільну мову;
- гнучкість – готовність адаптуватися та змінювати свої звички полегшує роботу в новому середовищі.
Підсумок
Усвідомлення культурних відмінностей між Польщею та Україною може значно полегшити повсякденне життя та сприяти кращій інтеграції. Освіта, відкритість до діалогу та готовність зрозуміти іншу сторону мають важливе значення для побудови гармонійного суспільства.
Джерела:
Baran, M., Grzymała-Moszczyńska, H., Zjawińska, M., Naritsa, V., Ovsiienko, Y., Sugay, L., Pujszo, I. I Niedziałek, J. (2023). Superbohater w spódnicy. Odporność psychiczna Ukrainek uciekających przed wojną w Ukrainie do Polski – raport z badań i rekomendacje dla trzeciego sektora.
Różnice kulturowe między Polską a Ukrainą (webinar) dr Marii Baran z Wydziału Psychologii Uniwersytetu SWPS w Warszawie oraz prof. dr hab. Haliny Grzymałę-Moszczyńską z Uniwersytetu Ignatianum w Krakowie, 7 października 2024, https://swps.pl/my-uniwersytet/aktualnosci/wyklady-i-spotkania/35926-roznice-kulturowe-miedzy-polska-a-ukraina-webinar (dostęp: 28 października 2024).
