Польські навчальні заклади, що стають дедалі багатшими за громадянством дітей, стикаються з численними викликами, пов’язаними з культурною інтеграцією. У цій статті ми розглядаємо національне розмаїття учнів і роль міжкультурних асистентів та асистенток, вказуємо на вимоги та практику працевлаштування асистентів у школах та їхні завдання. Насамкінець ми пропонуємо деякі корисні матеріали для тих, хто цікавиться і бажає розвивати свої навички у спілкуванні з дітьми та молоддю з різних культур.
Різноманітність у польських школах
Все більше дітей з різним громадянством роблять свої перші кроки в польських школах. Окрім українців, найбільшу групу складають учні з Білорусі, Росії, В’єтнаму, Болгарії, Грузії, Індії, Казахстану, Німеччини та Молдови. За даними Міністерства освіти Нижньосілезьке, Любуське, Західнопоморське, Мазовецьке та Поморське воєводства є лідерами за кількістю учнів, які навчаються з непольським паспортом. За оцінками, вони становлять 5,4-6,8% від загальної кількості учнів [1].
Згідно з опитуванням, проведеним “Dziennik Gazeta Prawna” [2] серед органів місцевого самоврядування, кількість українських учнів стабілізувалася, тоді як помітно зросла кількість дітей та молоді з Білорусі. Деякі початкові школи повідомляють, що відсоток учнів з іншим громадянством сягає до 20%.
Крім того, нещодавно опублікований звіт Центру громадянської освіти “Учні-біженці в польських школах” показує, що в школах Польщі спостерігається помітна різноманітність з точки зору мови, культури та освіти. Автори звіту зазначають, що через вищезгадані відмінності учні можуть по-різному розуміти вказівки. Відсутність свідомої культурної інтеграції в такому середовищі може призвести до ситуації, в якій студенти функціонують поруч один з одним, а не разом [3].
Детальніше про звіт Центру громадянської освіти: “Учні-біженці в польських школах” – підсумки та висновки.
У звіті висвітлено проблему появи т. зв. “іноземних відділень” у школах, тобто класів, що складаються виключно з українських учнів, що може вплинути на соціальну сегрегацію. Педагоги, часто за відсутності культурного асистента в школі, змушені реагувати на зростаючу тривогу і страх серед учнів, пов’язаний із стрімким збільшенням різноманітності суспільства. Як наслідок, у шкільному середовищі можна спостерігати випадки дискримінаційної або агресивної поведінки.
Культурні асистенти в польських школах: законодавчі вимоги
Міжкультурна асистентка або міжкультурний асистент — це термін, який стосується як осіб, працевлаштованих дирекцією школи в якості асистента вчителя, відповідно до освітніх положень, так і осіб, які працюють в освітніх закладах від неурядових організацій. Наприклад, у Варшаві роботу 80 асистентів на 2023/2024 навчальний рік фінансує Польський центр міжнародної допомоги. Тоді як за даними мерії Гдині у місті працює 16 асистентів у 19 закладах [4].
Юридична сторона працевлаштування міжкультурних асистентів регулюється законодавством про освіту. Відповідно до Закону від 7 вересня 1991 року про систему освіти, ст. 94а, п. 4а, та Закону про освіту, глава 7, ст. 165, пп. 8 і 9, особи, які не є громадянами Польщі та підлягають обов’язковій освіті, мають право на підтримку у вигляді міжкультурного асистента, якого працевлаштовує директор школи. Ця допомога надається на період до 12 місяців, а кошти на працевлаштування надаються органом управління за поданням дирекції школи.
Єдиною офіційною кваліфікаційною вимогою до міжкультурних асистентів є вміння розмовляти мовою країни походження учня. Вища освіта або спеціальна педагогічна підготовка не є обов’язковою. Законодавством також не визначено часовий обсяг роботи асистентів та мінімальна кількість учнів, яка б визначала їх працевлаштування. Ці рішення залишаються на розсуд директора школи.
Завдання культурних асистентів
Зростаюча різноманітність та відсутність відповідних законодавчих норм створюють низку викликів для польських шкіл. Міжкультурний асистентський супровід, реалізований у більших масштабах, був би відповіддю на них. Присутність асистентів не тільки полегшує спілкування та допомагає з перекладом, а й підтримує дитину в процесі адаптації до нового середовища. Крім того, міжкультурні асистенти виступають посередниками між школою та батьками учнів-мігрантів, а також допомагають у вирішенні конфліктів, що виникають через культурні відмінності.
Згідно з описом Фонду соціальної різноманітності, завдання особи, яка виконує функції міжкультурного асистента, включають:
- надання підтримки дітям різного походження у процесі навчання та інтеграції в місцеву шкільну спільноту,
- допомога в перекладі між польською та рідною мовами учня та його сім’ї, як під час шкільних занять, так і під час зустрічей з батьками, шкільним психологом/педагогом, директором школи чи педагогічним колективом,
- виконання ролі посередника у спілкуванні між школою та батьками або законними опікунами учня,
- посередництво у вирішенні конфліктів на культурному, національному, расовому, етнічному чи релігійному підґрунті [5].
На практиці асистенти іноді є єдиними людьми, готовими вжити заходів у кризових ситуаціях. Варто підкреслити, що ефективна співпраця між школою та міжкультурними асистентами вимагає чітко визначених правил, як щодо сфери їхньої діяльності, так і щодо умов співпраці. Моніторинг та оцінка співпраці, а також розвиток компетенцій асистентів мають вирішальне значення для ефективної інтеграції дітей-мігрантів у польських навчальних закладах.
Розуміння культури як ключ до інтеграції: виклики для школи і вчителів
Експерти наголошують, що школам необхідно адаптуватися до нової реальності як на системному рівні, так і на рівні класів. Адаптаційні заходи повинні включати не лише забезпечення доступу до міжкультурних асистентів, але й стандартизацію викладання польської мови як іноземної та переосмислення системи оцінювання. Лінгвістично, культурно та освітньо різноманітні класи створюють виклики, що вимагають від вчителів розвитку мультикультурної компетентності. Присутність міжкультурного асистента в школі була б неоціненною підтримкою в цьому плані.
Культурний асистент виступає в ролі культурного перекладача, допомагаючи як біженцям, так і приймаючій громаді зрозуміти культурні відмінності. Ключовим аспектом цієї роботи є глибоке розуміння культурного розмаїття і здатність підтримувати процес інтеграції через повагу та розуміння культури інших людей.
Корисні матеріали
1. Навчальний модуль Міграційної академії “Культурне асистенство” пропонує підготовку у сфері міжкультурного асистенства та кризового втручання. “У цьому модулі розглядаються ключові аспекти роботи соціального працівника та складний міграційний процес у контексті різних груп мігрантів”. 13 лекцій тривалістю 5 годин доступні безкоштовно для зареєстрованих користувачів.
2. Матеріали, підготовлені Фондом ім. Миколая Рея, зосереджені на роботі з учнями, які мають досвід міграції. Цей проєкт має на меті забезпечити вчителів, педагогів та управлінський персонал інструментами для ефективної роботи з дітьми-біженцями. Матеріали доповнюють шкільні підручники, особливо у сфері викладання польської мови як мови шкільної освіти. Онлайн-версія містить “Посібник для вчителя” та матеріали для першого, другого і третього класів – поради, плани уроків та практичні вправи.
3. Видання “Міжкультурна асистентка / міжкультурний асистент у школі – досвід, висновки, рекомендації”, видане Фондом соціальної різноманітності, містить добірку вдалих практичних прикладів з досвіду шкіл та опис рекомендацій для роботи асистента. Варто також ознайомитися з іншими рекомендованими Фондом матеріалами.
4. У документі “Кращий досвід з Кракова, або як організувати роботу міжкультурних асистентів у наших школах”, створеному “SOS для освіти”, представлені ефективні рішення для роботи міжкультурних асистентів у Кракові, враховуючи специфіку міста як одного з найрізноманітніших у національному плані.
5. Вебінар “Зона хороших емоцій: Міжкультурний асистент – відсутня ланка в мультикультурній освіті” Фонду Fine – це запис лекції експертки з питань освіти учнів з міграційним досвідом. Він призначений для вчителів, педагогів, вихователів та батьків, щоб підтримати їх у роботі в ситуаціях кризи та підвищеної напруги.