Перспективи подальшої легалізації перебування громадян України – дозвіл на тимчасове проживання та міжнародний захист

Від 24 лютого 2022 року однією з найважливіших тем для тих, хто допомагає іноземцям у Польщі, є ситуація людей, які втекли з України через конфлікт, який там триває. 4 березня 2022 року Європейський Союз запустив механізм тимчасового захисту на території всіх держав-членів. 12 березня 2022 року в Польщі був прийнятий Закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави [т.зв. „спецзакон“]. Дія цього закону поширюється лише на громадян України та їх подружжя, які не є громадянами України. Прийнявши спецзакон, польський законодавець виокремив цих осіб із групи, на яку поширюється тимчасовий захист на основі Рішення Ради (ЄС) 2022/382 [це рішення також поширюється на деяких громадян третіх] і надав їм інший обсяг прав . Отже, якщо говорити про легалізацію перебування громадян України, то у цій статті йдеться переважно про закон від 12 березня 2022 року.

Закон передбачає, що якщо громадянин України легально прибув до Польщі після 24 лютого 2022 року у зв’язку зі збройним конфліктом в Україні та заявляє про намір залишитися в Польщі, то його перебування вважається легальним до 4 березня 2024 року. Цей термін вже кілька разів продовжували. На даний час він приведений у відповідність до терміну надання тимчасового захисту на території всього Європейського Союзу. Директива Ради 2001/55/WE від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти надання тимчасового захисту у разі масового припливу переміщених осіб […] дозволяє ще раз продовжити цей період на один рік, тобто до 4 березня 2025 року. Очікується, що в разі ухвалення такого рішення Радою ЄС термін дії Закону про допомогу громадянам України також буде відповідно продовжено. Протилежне рішення призведе до низки ускладнень як для бенефіціарів закону, так і для органів державного управління.

Тим не менше, багато громадян України вже задаються питанням про можливості подальшої легалізації свого перебування в Польщі. Численні випадки помилкового позбавлення статусу УКР внаслідок короткочасного перебування за межами Республіки Польща негативно впливають на відчуття безпеки бенефіціарів спецзакону. Природним наслідком невизначеності є пошук способу отримати підставу для перебування, яка здається більш стабільною, наприклад, отримати дозвіл на тимчасове перебування.

ДОЗВІЛ НА ТИМЧАСОВЕ ПЕРЕБУВАННЯ 

Закон про іноземців від 12 грудня 2013 року, який регулює умови отримання дозволів на тимчасове перебування, загалом виключає надання дозволу на тимчасове перебування особам, які користуються тимчасовим захистом на території Республіки Польща. Від 1 квітня 2023 року вищезгадані обмеження не поширюються на громадян України, перебування яких вважається легальним на підставі спеціального закону та які мають номер PESEL із позначкою UKR, якщо подано клопотання про отримання трьох перелічених типів дозволів на тимчасове перебування. Такими дозволами є: дозвіл на тимчасове проживання та роботу, дозвіл на тимчасове проживання з метою виконання роботи за професією, що вимагає високої кваліфікації або дозвіл на тимчасове проживання з метою ведення господарської діяльності. З огляду на вищезазначене, особи, на яких поширюється дія спецзакону, вже можуть подавати заяви на отримання вищезазначених дозволів на перебування.

До громадян України будуть застосовуватися значні спрощення, пов’язані з подачею заяви на отримання вищезазначених дозволів на проживання, включаючи, відсутність необхідності доводити, що суб’єкт, який доручає виконання роботи, не має можливості задовольнити кадрові потреби на місцевому ринку праці або незастосування вимог, пов’язаних з доходами та засобами, якими володіє суб’єкт господарської діяльності, у разі отримання дозволу на проживання з метою ведення господарської діяльності [відносно осіб, які здійснюють господарську діяльність на підставі запису в Центральному реєстрі та відомостей про господарську діяльність]. Проте, незважаючи на ці спрощення, вищевказані рішення доступні для людей, які вже знайшли своє місце на ринку праці, тобто лише для чітко визначеної групи. Ними не можуть скористатися громадяни України, які хочуть, наприклад, навчатися в Польщі або виконувати тимчасову роботу, яка не виправдовує перебування в країні понад 3 місяці.

Однак Закон про допомогу громадянам України передбачає, що якщо громадянин України [будь-який громадянин, а не лише той, що має статус УКР] не відповідає вимогам для надання дозволу на тимчасове перебування через заявлену мету перебування [напр. отримує надто низьку заробітну плату] або обставини, на яких це ґрунтується, не виправдовують перебування на період, довший ніж 3 місяці, а також якщо існують конкретні підстави для відмови у видачі дозволу [напр. іноземець має заборгованість зі сплати податків або має запис у Шенгенській інформаційній системі з метою відмови у в’їзді та перебуванні], то йому буде надано дозвіл на тимчасове перебування терміном на 1 рік, який рахується з дня прийняття рішення.

Зверніть увагу, що для того, щоб отримати вищевказаний дозвіл, заява повинна відповідати формальним вимогам, тобто має бути правильно заповнена і підписана форма, фотографії, проїзний документ, у разі дозволу на тимчасове проживання та роботу також Додаток № 1 або № 2 у разі дозволу на роботу, що вимагає високої кваліфікації. В іншому випадку орган [після безрезультатного звернення про виправлення недоліків] залишить заяву без розгляду.

Для осіб, які мають статус УКР, отримання однорічного дозволу, описаного вище, може бути способом відкрити шлях до типів дозволів на тимчасове проживання, які їм зараз недоступні. Особа, яка отримала дозвіл на тимчасове перебування, втрачає статус УКР і більше не вважається особою, яка користується тимчасовим захистом. Тоді вона може подати заяву на отримання дозволу на тимчасове проживання на підставі навчання або освіти на загальних умовах.

МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ

Значна кількість людей залишається поза сферою дії вищезазначених рішень, включаючи особливо вразливі групи, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю тощо. Ці особи, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту їхнього прибуття до Польщі, навряд чи зможуть виконати вимоги для отримання дозволу на тимчасове проживання з метою роботи чи навчання. Люди, що належать до цих груп, також часто залежать від соціальної підтримки. 

Варто підкреслити, що в такому випадку для знаходження найкращого рішення необхідно проаналізувати індивідуальну ситуацію даної особи, зокрема, статус перебування членів сім’ї. Однак, за чинним законодавством, єдиним способом легалізувати довгострокове перебування таких людей, який би забезпечив доступ до соціальної допомоги, найчастіше буде отримання міжнародного захисту.

Наразі Управління у справах іноземців, відповідальне за розгляд заяв про міжнародний захист, позитивно розглядає заяви громадян України, надаючи їм додатковий захист. Статистичні дані, надані Управлінням у справах іноземців, свідчать, що лише у другій половині 2022 року позитивне рішення про міжнародний захист отримали 960 осіб. Громадяни України становлять другу за чисельністю групу осіб, яким надано міжнародний захист у Польщі, після громадян Білорусі. Додатковий захист надає безстрокове право на проживання та доступ до соціальних виплат. Крім того, після 5 років перебування на підставі додаткового захисту [цей період включає час очікування рішення] можна подати заяву на отримання дозволу на постійне проживання, а ще через три роки — на отримання польського громадянства. Таким чином, це шлях, який пропонує найбільш визначену перспективу на майбутнє в Польщі. 

Однак слід зазначити, що надання додаткового захисту у зв’язку зі збройним конфліктом на території даної держави тісно пов’язане з масштабом конфлікту та загрозою для цивільного населення. Це означає, що зі зміною ситуації в Україні може змінюватися практика надання захисту громадянам України. Більше того, у разі постійного та значного покращення ситуації в Україні Управління у справах іноземців має право скасувати додатковий захист особам, яким він був наданий у зв’язку з широкою загрозою цивільному населенню в цій країні. На практиці ці рішення можуть значною мірою залежати від політичної волі. Особам, які отримають дозвіл на постійне проживання на підставі додаткового захисту, не доведеться турбуватися про зміну ситуації в Україні, їхнє право на проживання буде повністю незалежним від ситуації в країні походження. 

Найбільшим недоліком міжнародного захисту з точки зору осіб, які користуються статусом УКР в Польщі, є неможливість поїхати в Україну. Для бенефіціарів додаткового захисту поїздка в країну походження може призвести до ризику позбавлення захисту. Лише після отримання дозволу на постійне проживання громадяни України зможуть відвідувати країну походження, не ризикуючи втратити підстави для легального перебування в Польщі. Крім того, з моменту подачі заяви про надання міжнародного захисту втрачається статус УКР і пов’язані з ним права. У разі подання заяви про надання дозволу на тимчасове перебування, втрата статусу УКР відбувається лише після отримання дозволу, тобто прийняття позитивного рішення. 

На сьогоднішній день до Закону про допомогу громадянам України було внесено 19 поправок. Поточна редакція норм щодо доступу до отримання дозволів на тимчасове перебування особами зі статусом УКР діє з 1 квітня цього року, і є велика ймовірність подальших змін. Тому тим, хто не знайде серед вищезазначених рішень відповідного шляху для подальшої легалізації свого проживання, варто утриматися від дій щодо зміни свого статусу перебування. 

---