Хороша допомога контролюється та належним чином оцінюється. Як стверджує Мартина Богачик, член Правління Групи Zagranica, внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну […] вперше так багато з нас замислилися над тим, що означає допомагати ефективно та результативно. Не лише благодійністю, раз на рік, перед Різдвом, але й у тому, що означає допомагати довгостроково та яких змін очікувати. У сьогоднішній статті ми пропонуємо вашій увазі останній моніторинговий звіт Групи Zagranica “Польська співпраця розвитку 2023”, в якому описуються два ключових питання – допомога біженцям і глобальна освіта в Польщі з точки зору неурядових організацій.
Високі витрати на підтримку біженців з України
Минулий рік приніс величезне зростання обсягу польської офіційної допомоги розвитку (ОПР) (англ. Official Development Assistance, ODA). Загальна сума витрат склала понад 15 мільярдів злотих, що на 11,2 мільярда злотих більше порівняно з попереднім роком. Більшість видатків у рамках польської ОПР у 2022 році було спрямовано на пряме реагування на війну в Україні, зокрема на витрати на підтримку та перебування біженців з України в Польщі. Ці витрати склали 9,73 мільярда злотих, що становило аж 65% від загального обсягу польської допомоги розвитку. У попередні роки на підтримку біженців ми витрачали менше 1% ОПР. Решту 5,27 мільярда злотих було витрачено на заходи та програми допомоги через двосторонні та багатосторонні канали. Ця сума також включає допомогу на розвиток та гуманітарну допомогу Україні (близько 1 мільярда злотих).
(Тимчасове?) виконання зобов’язання
За попередній рік польська ОПР становила 0,51% валового національного доходу, тоді як за останні 10 років цей показник в середньому становив 0,14-0,15% ОПР/ВНД. Таким чином, ми досягли рівня прийнятого кільканадцять років тому зобов’язання виділяти 0,33% валового національного доходу на допомогу менш розвиненим країнам. Однак, без урахування витрат на утримання біженців (англ. In-Direct Refugee Costs), наш показник становитиме лише 0,18% ОПР/ВНД*. Це все одно більше, ніж за останні роки, але недостатньо для виконання міжнародних зобов’язань. Включення витрат на перебування біженців у країні-донорі до складу ОПР є загальноприйнятою практикою, що відповідає методології. У 2022 році ЄС та держави-члени повідомили про загальну суму 15 мільярдів євро як ОПР для діяльності в своїх країнах, у тому числі у відповідь на наплив біженців внаслідок агресії росії проти України.
*ВНД — Валовий національний дохід
Міжнародна допомога, але витрачена у своїй країні
Деякі витрати на підтримку біженців у країнах-донорах (англ. In-Donor Refugee Costs – IDRC) можуть бути зараховані як допомога розвитку. Однак вони повинні відповідати наступним умовам:
- стосуватися надання підтримки в ширшому контексті (включаючи як біженців, осіб зі статусом біженця, осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, так і тих, хто хоче отримати цей статус), та, у разі відмови, витрати на підтримку особи після прийняття такого рішення не повинні включатися до ОПР;
- стосуватися підтримки людей з країн, що входять до переліку країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), які мають право на отримання допомоги (Україна також входить до цього переліку);
- покривати витрати на тимчасову підтримку на період до 12 місяців, рахуючи з моменту отримання підтвердження про подання особою заяви про надання їй статусу біженця або з моменту перетину кордону;
- включають такі види діяльності, як:
- пряма підтримка, пов’язана з харчуванням, тимчасовим проживанням та навчанням (включаючи початкову та середню освіту та мовну підготовку);
- психосоціальна підтримка, юридичні консультації щодо подання заяви на отримання статусу біженця, базові медичні послуги та “кишенькові гроші” на базові потреби;
- витрати на добровільне повернення особи до країни походження протягом перших 12 місяців;
- адміністративні витрати, безпосередньо пов’язані із здійсненням підтримки.
ОПР не повинна включати заходи, спрямовані на залучення людей на ринок праці донорів, включаючи професійну освіту та програми, спрямовані на пошук роботи. Також не відповідають критеріям, зокрема, витрати на розгляд заяв про надання статусу біженця, витрати на примусове повернення в країну походження або витрати, пов’язані з патрулюванням кордону.
ОПР чи не ОПР?
Деякі неурядові організації критикують практику зарахування IDRC до офіційної допомоги розвитку. Вони вважають, що це не відповідає цілям співпраці з метою розвитку, потенційно ставить під загрозу обсяг коштів, що виділяються на заходи співпраці з метою розвитку безпосередньо в країнах Півдня, і штучно “роздуває” обсяг допомоги розвитку, що надається країною. Таке “накачування” було особливо помітним у 2022 році, коли не лише Польща в рази збільшила ОПР, а й інші країни: Чехія, Естонія, Болгарія, Ірландія. Деякі країни, наприклад, Бельгія та Словаччина, частково відмовилися від звітності про витрати на перебування біженців як ОПР; їхні показники обсягу ОПР порівняно з 2021 роком не змінилися.
Прихильники вищезгаданої методології наголошують, що турбота про біженців відповідає ідеї гуманітарної допомоги незалежно від того, де вона здійснюється – чи в країні-донорі, чи за кордоном. Вони також підкреслюють, що це не менш важлива форма підтримки країн глобального Півдня (у нашому локальному випадку України) шляхом “полегшення” тягаря гуманітарної кризи.
Незважаючи на триваючі дискусії, організації, що займаються питаннями розвитку та захисту прав людини, сходяться на думці, що біженцям та всім іншим людям, які потребують допомоги, необхідно допомагати в будь-якій точці земної кулі.
Невелика участь неурядових організацій
У 2022 році частка неурядового сектору в реалізації діяльності, що фінансується в рамках двосторонньої ОПР, становила 138,63 млн злотих, з яких 40,37 млн злотих (тобто приблизно 31%) було перераховано через Фонд Державного казначейства – Фонд Міжнародної Солідарності. У минулому році суми були такими: частка НУО – 80,34 млн злотих, у тому числі частка FSM – 29,59 млн злотих. Збільшення суми у звітному році також пов’язане зі збільшенням допомоги Україні. Група Zagranica вже багато років закликає до значного збільшення коштів на конкурси, які залучають НУО та інших соціальних партнерів до співпраці у сфері розвитку.
У деяких країнах Європейського Союзу організації громадянського суспільства відіграють особливо важливу роль у реалізації проєктів розвитку та забезпечують понад чверть двосторонньої ОПР:
- Іспанія (55%),
- Ірландія (41%),
- Швеція (34%),
- Бельгія (30%),
- Чехія (30%),
- Естонія (29%),
- Люксембург (28%),
- Данія (28%)
- Нідерланди (27%)
- у випадку Польщі у 2021 році цей показник становив менше 5%.
Про Групу Zagranica
Група Zagranica – це федерація польських неурядових організацій, які займаються міжнародним співробітництвом у сфері розвитку, підтримкою демократії, гуманітарною допомогою та глобальною освітою. Група Zagranica зараз включає 59 організацій (перелік). Протягом 20 років вони здійснюють моніторинг польського співробітництва в галузі розвитку, тим самим сприяючи покращенню польської системи допомоги. Як представник значної кількості неурядових організацій, що працюють у цій сфері, вона відіграє консультативну та формуючу роль, виступаючи за збільшення обсягу та якості польської допомоги розвитку та за збільшення реальної участі громадянського суспільства у програмуванні і реалізації політики у цій сфері. Щороку Група Zagranica видає моніторинговий звіт, який містить аналіз діяльності та витрат ОПР. Публікація звітів у 2021, 2022 та 2023 роках була частиною проєкту “Адвокація прав та інтересів польських НУО, залучених до співпраці розвитку”.
