Домашнє насильство – складна і серйозна соціальна проблема. Водночас це особиста драма, яка відбувається у повсякденному житті багатьох людей, у тому числі біженців. Як наголошують психологи, головне – почати говорити про власні труднощі та звернутися за допомогою. У Польщі є багато організацій, які підтримують людей, які постраждали від насильства. Підтримку надає і держава. З метою забезпечення належного захисту жертв або тих, кому загрожує насильство, було запроваджено так звану “Блакитну карту”. Це спеціальний інструмент, призначений для моніторингу ситуації та надання системної допомоги постраждалим від насильства та їхнім близьким.
Домашнє насильство – поняття та форми
Насильство в сім’ї – одна з найбільш складних і багатогранних проблем. Це умисне вчинення дій або бездіяльність, які порушують права чи безпеку людей із найближчого оточення. Такі дії можуть впливати на фізичне, емоційне та психологічне здоров’я жертв або суттєво перешкоджати їх повсякденній діяльності.
Поняття домашнього насильства є широким. Воно може включати свідомі дії або бездіяльність, що порушують права чи особисті інтереси членів сім’ї або інших людей, які спільно проживають чи ведуть спільне господарство. Можна виділити, зокрема, наступні його форми:
- фізичне насильство – будь-яка форма фізичної шкоди, така як удари, стусани, штовхання або спроби задушити чи зв’язати тіло;
- психологічне насильство – включає різні форми маніпуляції, приниження, крику, залякування чи ізоляції. Спроби переконати когось, що “це їхня провина”, “вони на це заслужили” або що вони нічого не значать є також ознаками насильства. Хоча воно не залишає видимих слідів на тілі, його вплив на психіку жертви може бути дуже серйозним;
- сексуальне насильство – ситуації, коли жертву примушують до сексуального контакту проти її волі. Це стосується не тільки зґвалтування, а також будь-якого порушення інтимності;
- економічне насильство – передбачає контроль над доступом жертви до фінансових ресурсів, позбавлення її можливості заробляти гроші або маніпулювання її фінансами;
- інші форми насильства – включають такі дії, як руйнування житла, навмисне нехтування людиною, яка потребує догляду (наприклад, особа похилого віку чи людина з інвалідністю) або погрози на адресу жертви.
Жертвами домашнього насильства можуть бути подружжя, партнери в неофіційних стосунках, діти, члени сім’ї, люди похилого віку та люди з обмеженими можливостями.
Що таке “Блакитна карта”?
Блакитна карта – це комплекс заходів, що здійснюються представниками структурних підрозділів соціального захисту, поліції, освіти та охорони здоров’я в ситуаціях підозри на домашнє насильство. У Польщі вона діє з 2011 року. Метою Блакитної карти є забезпечення захисту особам, які постраждали від насильства, та вжиття заходів проти осіб, які застосовують насильство.
Кожен, хто підозрює, що в певній сім’ї відбувається насильство, повинен повідомити про це в поліцію. Це можна зробити також анонімно. Сам потерпілий/потерпіла або його родичі також можуть звернутися до відділення поліції, центру соціального захисту, медичного закладу чи комісії по боротьбі з алкоголізмом. Після цього служби зобов’язані видати Блакитну карту.
Пам’ятайте! Блакитна карта видається одразу після отримання звернення. Лише після початку процедури служби перевіряють ситуацію. Якщо жертві загрожує небезпека, співробітники поліції можуть наказати їй негайно покинути житло.
Як створюється Блакитна карта?
Блакитна карта створюється не самим потерпілим/потерпілою, а відповідними службовцями. Найчастіше це співробітник поліції. Процедура виглядає наступним чином:
- Спочатку поліцейський, соціальний працівник або лікар розпочинає процедуру. Для цього вони заповнюють спеціальну форму NK-A, де документують ситуацію, про яку повідомляється, та інформацію про дії, вжиті на місці.
- Поліцейські видають постраждалій особі карту В. Цей документ містить визначення насильства, права людини та інформацію про місця, де можна отримати допомогу. Форма В не видається особі, яка підозрюється в домашньому насильстві.
- Наступним кроком є надання форми NK-A до міждисциплінарної групи, яка аналізує сімейну ситуацію та заповнює форму NK-C. Робоча група об’єднує людей різних професій, які потрібні в даній ситуації. До неї можуть входити, серед інших, поліцейський, працівник служби соціального захисту, шкільний психолог, представник організації, яка допомагає постраждалим, член комісії по боротьбі з алкоголізмом, співробітник служби пробації або опікун із громадського центру. Ця група вивчає наявні матеріали та контактує з жертвою насильства, щоб обговорити варіанти допомоги. Потім карту C контролюють і адаптують до ситуації та потреб жертви.
- Особа, яка вчиняє насильство, також запрошується на індивідуальні бесіди з робочою групою. Під час цієї зустрічі група заповнює карту NK-D. Метою зустрічі є окреслити правові та психологічні наслідки застосування насильства та визначити шляхи зміни поведінки.
Для завантаження: На сайті Блакитної лінії ви знайдете бланки Блакитної карти В українською та російською мовами.
Особа, яка зазнала насильства, постійно інформується про хід процедури. Вона має право голосу в тому, що відбувається в її справі і які дії будуть вжиті.
Яку інформацію містить Блакитна карта?
Ймовірне припинення процедури Блакитної карти відбувається лише в тому випадку, якщо припинилося домашнє насильство або якщо немає необхідності в подальших діях. Якщо особа продовжує зазнавати насильства, вона повинна повторно повідомити про це поліцію чи прокуратуру. Вона також буде направлена до установ та організацій, які займаються запобіганням домашньому насильству.
Форма NK-A, заповнена посадовою особою, містить наступну інформацію:
- місце та дата виявлення факту насильства,
- дані свідка (за його згодою),
- персональні дані жертви насильства,
- персональні дані особи, яка підозрюється у вчиненні насильства,
- інформація про вид та масштаби застосованого насильства,
- дані дітей, які стали свідками насильства,
- інформація про попередні втручання та підозри,
- опис події,
- рекомендації щодо подальших дій.
Після заповнення карти міждисциплінарна команда, що складається з різних спеціалістів (соціальних працівників, психологів, юристів), приймає рішення про подальші кроки, такі як ізоляція жертви від агресора чи вжиття юридичних заходів проти кривдника.
Якщо жертвами насильства стали більше ніж одна особа, наприклад, один із батьків і діти або декілька дітей, то Блакитна карта заповнюється окремо для кожної жертви.
Блакитна карта – не єдиний варіант. Куди звернутися за допомогою?
Процедура Блакитної карти є системним рішенням, але не єдиним і не обов’язковим. Людина, яка зазнала насильства, може також самостійно шукати підтримки.
Ряд організацій надають консультації та допомогу. Часто саме під час консультацій в безпечному середовищі фонду, асоціації чи центру приймається рішення про звернення до відповідних органів. Ми надаємо допомогу всім жінкам-мігранткам, які звертаються до нас із проблемою насильства в сім’ї. Однак ми не створюємо Блакитних карт. Рішення про те, чи звернутися за такою процедурою, завжди належить жінці, – каже експертка Центру підтримки жінок, що діє у Варшаві.
Контакти організацій, що діють на місцевому рівні в окремих воєводствах, а також національні гарячі лінії можна знайти в статті Перелік організацій, які допомагають жертвам насильства в Mapuj Pomoc.
Консультації щодо процедури Блакитної карти також можна отримати, зателефонувавши до Національної служби швидкої допомоги постраждалим від домашнього насильства “Блакитна лінія”. Асоціація “Блакитна лінія” пропонує цілодобову допомогу не лише людям, які зазнали насильства, але й свідкам та всім, хто шукає інформацію про те, як протидіяти домашньому насильству. Як можна зв’язатися з “Блакитною лінією”? Доступні кілька способів та форм допомоги:
- телефон: 800 120 002 (працює цілодобово); чергування англійською мовою – понеділок з 18 до 22; чергування російською мовою – вівторок з 18 до 22; чергування юридичне – середа з 18 до 22,
- телефон: 22 666 28 50 – чергові юристи (понеділок та вівторок з 17 до 21),
- електронна адреса: [email protected]
- SKYPE: чергування мовою жестів – pogotowie.niebieska.linia (понеділок з 13 до 15).
В особливих випадках Асоціація “Блакитна лінія” здійснює втручання, звертаючись до місцевих служб з проханням вжити конкретних дій та втрутитися.
Ви також можете зв’язатися з Лінією допомоги потерпілим за номером +48 222 309 900. Гаряча лінія працює цілодобово, включаючи англійську, російську та українську мови.
Якщо ви зазнали насильства, пам’ятайте: Ти не самотній! Ти не один! Відверта розмова з близькою людиною чи фахівцем на гарячій лінії інколи виявляється найважливішим кроком до виходу з кризової ситуації. Якщо це не вдається або ви не можете отримати допомогу від друзів і родичів, зверніться за підтримкою до місцевих установ і організацій або зателефонуйте на національні гарячі лінії. Навіть якщо ви не отримаєте пряму допомогу відразу, фахівець підкаже вам правильні кроки.
Джерела:
Блакитна карта: що це, як її отримати. Як виглядає процедура, “Dziennik Gazeta Prawna” [доступ: 01.08.2023].
Асоціація правової інтервенції, Як найкраще зголосити домашнє насильство у стосунку до української мами двох дітей зі сторони польської жінки, яка забрала їх під свій дах? [доступ: 01.08.2023].
Блакитна лінія, Положення про процедуру “Блакитна карта” – коментар [доступ: 09.08.2023].
Насильство? Не чекайте! Що варто знати про процедуру “Блакитної карти”, ред.: Рената Дурда, Служба швидкої допомоги “Блакитна карта”, Інститут Психології Здоров’я PTP, Варшава 2005.