Безпека волонтерів – що варто знати перед поїздкою в Україну

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну ми можемо спостерігати збільшення кількості іноземних волонтерів, які вирішують допомагати безпосередньо на місцях. Нерідко вони добираються до районів, розташованих у східній частині країни, де зараз ведуться найактивніші бойові дії. Частина з них отримували досвід протягом останнього року. Друга група – це люди, які хочуть поїхати вперше – переважно їм ми адресуємо наступну інформацію.

Хочете допомогти людям, які постраждали внаслідок війни, але ще не знаєте як саме? Спершу варто перевірити, чи потрібна підтримка десь у вашому регіоні. Майже в кожному польському місті є центри допомоги біженцям. У більшості з них не вистачає волонтерів. Цілком можливо, що ваш час і вміння будуть там безцінними. Список організацій, які мають пункти допомоги, можна знайти, зокрема, тут. Якщо ви хочете підтримувати діяльність в Україні, ви можете шукати фонди та організації, які вже там працюють. Часто у них достатньо людей “на місцях”, але не вистачає тих, які могли б підтримувати їхню діяльність віддалено, організовуючи збір коштів та надання допомоги в натуральній формі. Відсутність фандрейзерів, які знаходяться на початку логістичного ланцюжка поставок гуманітарної допомоги означає, що волонтери на місцях не можуть виконувати свою діяльність, а їхня присутність там стає менш корисною. Якщо ж ви вже прийняли рішення поїхати і лише шукаєте інформацію про те, як все грамотно спланувати, ось кілька порад, які були розроблені з думкою про безпеку людей, що допомагають. Вони є результатом досвіду, отриманого Фондом “Ми з вами” у 2022 році під час організації пунктів допомоги та гуманітарних перевезень в Україні.

Про що подбати перед поїздкою?

Місцевий надійний контакт

Ключовий момент, який потрібно організувати перед поїздкою, – це знайти контакти організації/установи/волонтерської групи, яка працює на місці. Люди, які вже займаються наданням допомоги, мають безцінні знання. В інтернеті є багато інформації про різні фонди. Варто проаналізувати їхні профілі, перевірити відгуки, період роботи. Якщо ви вже контактуєте з організацією, попросіть контакт того, хто вже працював з ними як волонтер. Зв’яжіться з цією людиною для отримання зворотного зв’язку та підтвердження довіри до організації.

Ми наполегливо рекомендуємо не їхати без попередньої домовленої співпраці з кимось, хто працює на місцевому рівні. Така поїздка ще більше підвищує ризик. Ситуація в Україні динамічно змінюється. Люди, які вже там працюють, найкраще знають потреби бенефіціарів і можуть точніше визначити рівень ризику в окремих регіонах. Вони знають, як поводитися в кризових ситуаціях і куди звертатися за допомогою в разі виникнення небезпечних ситуацій.

Фінанси та страхування

Оскільки Україна не є країною ЄС, карта EKUZ (Europejska Karta Ubezpieczenia Zdrowotnego) там не визнається. Звичайно, ви можете оформити страховку, але через військові дії, що тривають, ви можете бути майже впевнені, що страхова компанія не покриє витрати на лікування, про що зазначено в більшості полісів. Існують пропозиції, за якими можна придбати додаткову опцію, якщо ви їдете в небезпечні країни. Це т. зв. пасивна участь у війні (цей варіант можна придбати, зокрема, в Generali; вартість такої страховки на один місяць становить від 600 до 900 злотих). Теоретично, тоді ви можете розраховувати на відшкодування витрат на лікування/послуги. На практиці “пасивна участь”  дає широкий простір для інтерпретацій. Наприклад, перевезення гуманітарних вантажів може бути не включений до цього виду діяльності. Це означає, що якщо вам знадобиться медична допомога або госпіталізація, ви, швидше за все, будете нести всі витрати самостійно. Тому варто зарезервувати частину своїх заощаджень на такий випадок перед від’їздом.

Вирішуючи поїхати в країну, де йде війна, ви повинні усвідомлювати, що ризики дуже великі. Існує ймовірність того, що ви отримаєте серйозні поранення або поїздка закінчиться смертю. У мінливих умовах війни не можна підготуватися до кожного сценарію. Тому доцільно скласти план дій у надзвичайних ситуаціях. Варто, наприклад, підготувати дозвіл на прийняття рішення про проведення будь-яких медичних процедур.

Знання та навчання

Якщо у вас є кілька вільних тижнів до від’їзду, подумайте про відвідування курсів з надання першої допомоги, кваліфікованої першої допомоги або тактичного порятунку (серед компаній, які проводять такі тренінги – Рятувальний центр, Eagle-Med). Після такого навчання отримаєте знання про те, як поводитися, коли вам або комусь із вашої команди знадобиться допомога. Крім того, дізнаєтесь, як повинна бути укомплектована аптечка під час подорожей. Щоб розширити свої знання, ви можете розглянути участь у тренінгах з особистої безпеки в країнах, де ведуться військові дії. В основному вони присвячені гуманітарним працівникам (їх проводить, зокрема, компанія “Порт-Артур”). Крім теоретичних знань, також отримуємо приклади вправ, як пересуватися під час обстрілу, що робити у випадку активних бойових дій або як поводитися в ситуації викрадення.

Перед від’їздом варто підготувати список польських консульств і посольств, які працюють в Україні, а також їхні адреси та контактні дані. Вони можуть бути надзвичайно корисними у разі термінової евакуації. Крім того, ви повинні залишити хоча б одній людині, якій довіряєте, план свого виїзду. Він повинен містити наступну інформацію:

• де ви будете зупинятися,
• коли плануєте повернутися,
• частота контактів,
• пароль безпеки, який вказує на те, що ви в біді та потребуєте допомоги.

Якщо ви страждаєте на хронічні захворювання або маєте алергію, рекомендується помістити цю інформацію разом з даними про групу крові в гаманець або поруч з документами. Найкраще записати її місцевою мовою (в нашому випадку українською або російською).

Обладнання

Якщо збираєтеся їхати автомобілем, необхідно обов’язково перевірити його технічний стан. Також потрібно переконатися, що все є справним та придбати зелену карту (яка необхідна для перетину кордону). Також було б добре взяти з собою все, що може знадобитися в разі поломки (запасне колесо, рідини, пускові кабелі). Вимушена зупинка для запуску непрацюючого двигуна у східних районах безумовно підвищує рівень небезпеки.

Необхідним спорядженням, особливо якщо ви їдете у східну частину України, є:

• бронежилет і шолом (рекомендований тип: балістичний, чим вищий клас, тим краще),
• заряджені повербанки на випадок проблем з доступом до електроенергії (що траплялося досить часто),
• вищезгадана аптечка, укомплектована, серед іншого, тактичними турнікетами, перев’язувальними матеріалами при кровотечах (celox) та при опіках, адреналіном, електролітами, тощо,
• поповнена SIM-карта з українським номером (дзвінки з іноземних номерів оплачуються дуже дорого),
• радіостанції (особливо, якщо ви пересуваєтеся колоною з кількох автомобілів; якщо говорити про технічні характеристики – чим більший радіус дії, тим краще).

Про що потрібно пам’ятати під час поїздки?

• Ніколи не подорожуйте самі. Як ми вже згадували, дуже важлива співпраця з місцевими командами. Під час виїзду найкраще пересуватися з місцевими жителями. Ніхто не знатиме околиці краще. На жаль, часто в результаті бомбардувань дороги стають зруйновані та непроїзні – тоді доводиться пересуватися альтернативним маршрутом. У багатьох місцях на сході є проблема з передачею даних, а GPS губиться і не має актуальної інформації.

• Найкраще пересуватися вдень. Це простіше через комендантську годину, яка діє по всій країні. Може статися так, що військові на блокпосту не пропустять і доведеться чекати в глушині до ранку. Це також безпечніше. Вночі можна спостерігати посилення атак безпілотників, ракет і артилерії; крім того, автомобілі стають більш помітними завдяки використанню необхідного освітлення, і їх легше ідентифікувати як ціль.

• Завжди зупиняйтеся перед блокпостами і дотримуйтесь інструкцій. Незважаючи на зменшення кількості так званих контрольно-пропускних пунктів, вони все ще залишаються невід’ємною частиною подорожей. Не забувайте завжди знижувати швидкість перед ними і зупинятися, щоб дізнатися, чи можете ви продовжувати рух. Інколи військові можуть попросити вас оглянути автомобіль, а також запитати про мету поїздки та речі, які перевозите. На питання найкраще відповідати спокійно, намагатися не робити різких рухів під час розмови. Метою контрольно-пропускних пунктів є мінімізувати ризики. Йдеться про перевірку того, чи не становлять люди, які подорожують українськими дорогами, загрозу для країни, а також чи безпечні вантажі, що перевозяться. Іноді особи в пунктах перебувають у стані алкогольного сп’яніння або намагаються вимагати хабарі. У таких випадках важливо зберігати спокій і тверезо оцінити, чи ситуація через наш опір не загрожуватиме нашому життю або здоров’ю.

• Не залишайтеся на одному місці довго, якщо в цьому немає необхідності. На жаль, як показує попередній досвід людей, які займаються гуманітарною допомогою, часто мішенями стають пункти роздачі, склади, автобуси, що перевозять речі для нужденних. У східних областях деякі проросійсько налаштовані громадяни надають спецслужбам інформацію про місцезнаходження гуманітарних організацій. Тому найкраще обмежити перебування в найбільш небезпечних районах кількома годинами / максимум одним днем.

• Не публікуйте в Інтернеті фотографії, які дозволяють ідентифікувати місцезнаходження. Причини пов’язані з пунктом вище. Краще не розміщувати в соціальних мережах широкі кадри з характерними об’єктами/будівлями, назвами вулиць на будинках тощо. Крім того, остерігайтеся фотографувати військові об’єкти, військові частини та блокпости.

• Не пересувайтеся незнайомими узбіччями. У районах, де ведуться бойові дії, багато мін. Тому варто уважно стежити за дорогою та намагатися уникати неперевірених доріг та не ходити узбіччям.

• Завжди будьте готові до того, що ви чогось не передбачили. Незважаючи на ідеальну підготовку та обережність, може статися так, що нас все одно щось здивує. Ось чому добре мати план на випадок непередбачених обставин і бути готовим до змін. Крім того, як і в будь-якій новій і незнайомій ситуації, потрібно довіряти своїй інтуїції. Якщо ви відчуваєте, що якесь рішення викликає тривогу – краще відмовтеся від нього і почекайте. Те ж саме стосується і рутини. До кожної поїздки найкраще готуватися, як до першої. Не буває двох однакових поїздок та двох однакових днів.

Як подбати про себе після повернення?

Пам’ятайте, що ви маєте право відчувати різні важкі емоції. Багато ситуацій неможливо передбачити. Ми не можемо підготуватися до історій, які чуємо від людей, які постраждали від війни. Те, що ми переживаємо під час таких поїздок, може нас засмутити, образити, шокувати та розлютити. Ми можемо опинитися в місці, де наше життя або життя наших попутників буде під загрозою. Можемо стати свідками певних подій, які буде важко забути. Все це означає, що при поверненні додому ви можете відчувати себе дуже обтяженими. Цілком можливо, що виникнуть такі емоції, як гнів, смуток, почуття провини. Це найбільш нормальна реакція на пережиті переживання.

Попросіть про допомогу. Якщо ви відчуваєте, що емоції, які ви переживаєте, ускладнюють ваше повсякденне життя, або ви просто хочете поговорити з кимось про виїзд, є кілька місць/ініціатив, які роблять це можливим.

На Mapuj Pomoc ви знайдете психологічні ініціативи, які надають допомогу як біженцям, так і волонтерам, які працюють для України. Виберіть категорію “Психологічна підтримка” та оберіть організацію, яка вас цікавить.

Ви також можете:

• записатися на прийом до психолога на сайті “Психологи для суспільства”,
• написати в цілодобовий чат,
• або знайти групи підтримки.

Пам’ятайте, що ви не самотні. Повернення на батьківщину може бути складним з багатьох причин. Іноді може здаватися, що опинитися в “старій” реальності неможливо, а відчуття того, що вас не розуміють рідні та друзі, може бути приголомшливим. Дайте собі час розібратися з цим. Знайте, що більшість людей стикаються з подібними проблемами після гуманітарних поїздок. Тому, якщо ви не хочете говорити про це з фахівцем, варто знайти когось, хто брав участь у подібному волонтерстві для обміну досвідом.

---