У цій статті ви дізнаєтеся про найважливіші кроки для досягнення та збереження психічної стабільності. У кінці ви знайдете перевірений та актуальний перелік місць, де можна отримати безкоштовну психологічну допомогу. Про свій досвід та поради українським біженцям нам також розповіла Олена Нагірна – психолог зі Львова, яка практикує в Любліні.
Психічне здоров’я українців у наукових дослідженнях
Втеча від війни – це травматичний досвід для біженців, їхніх родичів та свідків подій. Однак перед обличчям раптової необхідності знайти себе або організувати сімейне та професійне життя в новій реальності турбота про психічне здоров’я часто залишається на другому плані.
При цьому масштаби проблеми величезні. Психологи Університету SWPS спільно з дослідниками зі Львова встановили, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022 року 46,5% українців відчували симптоми депресії, 46,3% – тривоги і аж 73,2% – посттравматичного стресового розладу. Вплив медійних образів війни викликав стрес у 83,4% українських респондентів. Понад 90% відчувають гнів через війну, а 36% скаржаться на проблеми зі сном і концентрацією уваги [1; 4].
Подібні висновки роблять дослідники з Київського університету:
Незалежно від близькості війни та від того, чи пережили суб’єкти трагічні події безпосередньо, всі, як правило, відчувають гострий стрес і мають певні симптоми посттравматичного стресового розладу (Антон Курапов, доцент Інституту експериментальної та прикладної психології Київського національного університету [2]).
Управління ЮНІСЕФ у справах біженців у Польщі повідомляє, що понад 60% українських матерів, які втекли від війни до Польщі, “відчувають високий або надзвичайно високий рівень тривоги” [3]. Таким чином, психічне здоров’я українців знаходиться під серйозною загрозою.
Незважаючи на це, громадяни України, які проживають у Польщі, рідко звертаються за психологічною допомогою. Це пов’язано з кількома факторами. Не лише через недостатню обізнаність про те, наскільки сильно травми можуть впливати на інші аспекти повсякденного життя, окрім психологічних. Часто перешкодою стають брак часу, організаційних можливостей чи знань про ініціативи безкоштовної допомоги. Однак, як зазначає експерт, найбільшою проблемою на шляху до самодопомоги залишається емоційна закритість до розмови.
“Найважливіше – почати говорити”
Існує багато небезпек для нашого психічного стану, пов’язаних з незнанням і невпевненістю в тому, як орієнтуватися в новій реальності. На це звертає увагу Олена Нагірна. Завдяки співпраці з Фондом Stock психолог, серед іншого, проводить безкоштовні психологічні консультації для українських біженців у Любліні. За її словами, люди, які постраждали від воєнних дій в Україні, після прибуття до Польщі стикаються з цілою низкою практичних повсякденних проблем. Вони не впевнені, яка діяльність їм підходить.
Набір цих проблем змінюється приблизно кожні три місяці. Під час навчання матері задаються питанням, чим зайняти дітей, куди їх записати на заняття. Згодом жінки приходять з питаннями, як вийти на роботу, на що погоджуватися та що робити з дітьми під час канікул – каже експерт. Часто проблемою є алкоголь, розлучення, невміння впоратися з підлітками.
Дивіться також: Посібник Як говорити з дітьми про війну в Україні? Фонд «Космос для дівчат»
Як психолог може допомогти у вирішенні повсякденних проблем? Як зазначає Олена Нагірна:
Дуже важливо мати можливість поговорити з незаангажованою людиною, яка не зацікавлена в кінцевому результаті ситуації. Часто українці, які перебувають у Польщі, можуть порадитися лише зі своїми родичами, кожен з яких заангажований емоційно, особисто. Наприклад, жінка, яка розмірковує над тим чи повернутися в Україну, чи залишитися в Польщі, радиться з чоловіком і друзями. Хтось скаже повертатися, інші – залишатися, але рішення має бути її власним і випливати з її власних роздумів. Часто єдиною такою незаангажованою людиною, з якою можна поговорити, є психолог. Тільки така неупереджена розмова дозволяє змінити своє ставлення, ментальність і отримати слушну пораду. Біженці потребують психологічної підтримки ззовні.
Експерт додає, що великою проблемою є ментальний бар’єр. У багатьох регіонах України, особливо східних, люди не звикли працювати з психологом. Незважаючи на різку зміну умов життя та загострення емоційних і психічних проблем, деякі люди не звертаються за допомогою. Коли ж вони наважуються це зробити, то часто стикаються з організаційними, фінансовими або перешкодами через брак знань.
На прохання дати пораду біженцям, психолог зазначає: «Найважливіше – почати говорити. Звертайтеся до мене за допомогою, родичі чи близькі осіб, які не довіряють, не відкриваються, не хочуть говорити. І це перший, найважливіший крок до психологічної самодопомоги».
Важливим є дозволити собі виразити власні емоції – смуток, тривогу чи гнів. Варто шукати безпечні місця та людей, яким можна довіритися та поділитися своїм досвідом. Багато організацій пропонують такі місця. Варто скористатися цією допомогою, поспілкуватися з професіоналами, які допоможуть вам зрозуміти та впоратися з труднощами. Частину з цих пунктів можна знайти в базі Mapuj Pomoc (на карті у вкладці «Психологічна підтримка»).
Другий крок до самодопомоги: пошук стабільності
Згідно з дослідженням, проведеним у 2023 році в Київському університеті, одним із найважливіших стресових факторів у новій реальності українців є фінансові проблеми. Дійсно, війна нерідко асоціюється з втратою роботи та джерела доходу. Ця напруга, спричинена фінансовими факторами, має сильний зв’язок з психічним здоров’ям.
Учасники [дослідження Київського університету – ред.], які повідомили, що мають фінансові проблеми та не можуть задовольнити свої базові потреби, продемонстрували значно вищий рівень тривожності порівняно з тими, хто був фінансово стабільним. Подібне стосувалося безробітних та пенсіонерів. Серед осіб, які не мали праці була більш поширеною також депресія (Антон Курапов [2]).
Втеча від війни часто означає втрату близьких, домівки та стабільності. Ті, кого торкнулася втрата, потребують підтримки в процесі переживання скорботи та адаптації до нової ситуації. Психологія еміграції займається такими викликами. Еміграція – це процес адаптації до нової країни, культури та мови. Це змушує людину стикатися з проблемами, пов’язаними з соціальною інтеграцією, пошуком роботи, доступом до охорони здоров’я та освіти.
Прочитайте про кампанію UNICEF «Дах у твоїх руках», яка спрямована на українських матерів та інформування їх про доступну психологічну підтримку та стратегії подолання стресу.
Психологічна підтримка може допомогти впоратися з адаптацією та подоланням культурних бар’єрів. Тим не менш, процес відновлення стабільності є складним і вимагає особистої відданості. Його основними напрямками є:
- житлова стабільність – варто звернутися до організацій, які можуть допомогти вам знайти довгострокове рішення;
- медичне обслуговування, освіта чи працевлаштування;
- мова та комунікація – мова є ключем до спілкування та інтеграції в нове суспільство, а отже інструментом, який допоможе знайти себе в новій реальності та відновити відчуття сенсу та стабільності. Варто використовувати доступні ресурси, такими як мовні курси, і намагатися якомога більше використовувати вже вивчені фрази;
- інтеграція та підтримка – скористайтеся пропозицією зустрічей, курсів або груп підтримки. Ми щодня інформуємо про різноманітні ініціативи в Instagram Mapuj Pomoc.
Дивіться: Посібник для громадян України від 1 червня 2023 року. Тут ви знайдете найважливішу інформацію щодо продовження терміну перебування, освіти, громадянства, реєстрації, роботи, охорони здоров’я, інтеграції та соціальної підтримки.
Важливі контакти: : Національна інформація для громадян України; Національна «гаряча лінія» Центру координації правової допомоги громадянам України, тел. 800 088 544; Гаряча лінія Українського дому підтримки +48 727 805 764 – тут ви отримаєте необхідну інформацію про функціонування в польській соціальній реальності.
Підтримку в боротьбі зі стресом, який супроводжує ці дії, може надати робота з психологом. Спеціаліст оцінить, чи потрібна вам лише короткочасна допомога та бесіда, чи довготривала терапія травми, лікування депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу, міжкультурна або сімейна терапія.
Де знайти безкоштовну допомогу
Часто проблемою являється вільний доступ до психолога чи психіатра. Як зазначає Олена Нагірна, до неї звертається багато людей з-за меж Любліна, яким вона не може допомогти в рамках безкоштовних консультацій. У той же час, відсутність оплати часто є ключовим фактором у прийнятті рішення про початок терапії. Подібна проблема висвітлена у звіті Офісу ЮНІСЕФ з питань реагування на потреби біженців у Польщі [3].
Деякі з проєктів, які передбачали безкоштовну підтримку, вже закінчилися, хоча інформацію про них все ще можна знайти в Інтернеті. Інші, у свою чергу, не інформують широко про свою діяльність або більше не мають ресурсів, щоб допомогти іншим людям, які цього потребують. Це створює інформаційний хаос, у якому опиняються біженці.
Однак це не означає, що пунктів допомоги немає. Неможливо перерахувати їх усі, але нижче ми надаємо кілька діючих проєктів, де можна отримати безкоштовну психологічну допомогу.
База даних Mapuj Pomoc містить майже 1600 пунктів допомоги та понад 500 пунктів, які надають допомогу в ситуаціях психологічної кризи. Перейдіть до категорії «Психологічна підтримка» на карті допомоги та знайдіть пункт у вашому регіоні.
- Словопоміч – Гаряча лінія для мігрантів та мігранток Фонду «Польський міграційний форум» – безкоштовна, конфіденційна та анонімна гаряча лінія підтримки мігрантів за номером +48 22 255 22 02 (українською мовою – щодня; російською – з понеділка до четверга, в суботу та неділю; також доступна іншими мовами);
- психолог Олена Нагірна, яка співпрацює з Фондом Stok та «Діти і війна» надає безкоштовні консультації в Люблінському регіоні. Записатися можна за адресою [email protected];
- Фундація Zustricz надає безкоштовну психологічну допомогу українцям у форматі Лінії психологічної підтримки, яка діє за номером +48786674005. Консультацію можна отримати з понеділка по пʼятницю з 9:00 по 18:00. Фундація також пропонує групову та індивідуальну терапію для дітей та дорослих за адресою: вул. Крулевська, 2 у Кракові;
- Польський Червоний Хрест пропонує психосоціальну підтримку всім, хто постраждав від збройного конфлікту в Україні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00. Номер для дзвінків з території Польщі +48 800 088 136, з-за кордону +48 221 520 620;
- Фонд Український дім “Наш вибір” надає індивідуальні психологічні консультації щочетверга з 15:00 до 18:00. Запис обов’язковий за тел. +48 727 805 764 або електронною поштою [email protected];
- Фонд «Спасіння» пропонуємо стаціонарну психологічну допомогу іноземцям за адресою: вул. Круча 6/14a у Варшаві – польською, англійською, українською та російською мовами. Реєстрація обов’язкова: [email protected] або за телефоном. Консультації відбуваються в головному офісі Фонду у Варшаві (вул. Круча 6/14а);
- Платформа GiveAndGetHelp.com – анонімний портал для людей, які шукають допомоги та взаєморозуміння. На порталі працюють психологи, які відповідають на індивідуальні повідомлення та запитання;
- Фонд соціально-освітнього розвитку – пропонує розмову з психологом українською мовою стаціонарно та дистанційно, щоправда, лише для мешканців Люблінського воєводства;
- Cerebris – Центр неврологопедії та когнітивної нейротерапії – надає консультації лише стаціонарно в Гончицях;
- Дитяча лінія довіри Уповноваженого з прав дитини проводить щоденні чергування українською та російською мовами. Розклад тут;
- Фонд «Відновлення стійкості» – безкоштовні консультації психолога за телефоном 451 666 100;
- Фонд психологічної допомоги та соціальної освіти «Разом» організовує низку безкоштовних занять та груп підтримки. Довідки за телефоном 733 200 501;
- Фонд «Несподівано самі» – проводить анонімну гарячу лінію російською (без української) щочетверга з 17.00 до 20.00 за номером 800 108 108;
- Центр кризового втручання у Кракові надає безкоштовну психологічну допомогу громадянам України, які проживають у Кракові безпосередньо у Центрі за адресою: вул. Radziwiłłowska 8b з 8:00 до 20:00;
- Фонд розвитку України – щоденно з 16.00 до 18.00 за польським часом (з 17.00 до 19.00 за українським) через WhatsApp;
- Інтеграційний центр для іноземців у Вроцлаві пропонує групові та індивідуальні психологічні консультації для мешканців міста.
[1] A. Chudzicka-Czupała et al., Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan, „Scientific Reports” 13/2023; A. Chudzicka-Czupała et al., Associations between coping strategies and psychological distress among people living in Ukraine, Poland, and Taiwan during the initial stage of the 2022 War in Ukraine, „European Journal of Psychotraumatology” 14/1 (2023).
[2] Medexpress.pl, Stan psychiczny Ukraińców jest zły [14.06.2023].
[3] Biuro UNICEF ds. Reagowania na Potrzeby Uchodźców w Polsce dla NGO.PL: Większość matek, które uciekły z Ukrainy do Polski doświadcza wysokiego lub ekstremalnie wysokiego poziomu niepokoju – badanie UNICEF [14.06.2023].
[4] NaukawPolsce.pl: Naukowcy zbadali psychologiczne reakcje mieszkańców różnych krajów na wybuch wojny na Ukrainie [14.06.2023].