Фейкові новини про допомогу біженцям: на що слід звернути увагу

11 Травня 2023

Паралельно з розгортанням бойових дій в Україні Інтернет заполонила хвиля фейкових новин. На думку дослідників цього явища, основними цілями поширення дезінформації в мережі є поляризація суспільства та створення інформаційного хаосу. Маніпулювання інформацією про допомогу теж служить цій меті. Різноманітні оголошення також фальсифікуються нечесними групами, які використовують скрутне становище біженців для отримання прибутку.

Способи дезінформації про допомогу

Загалом фейкові новини про допомогу громадянам України можна розділити на такі групи:

  • мотивовані прибутком – ті, які видають себе за установи допомоги чи дипломатичні місії  з метою вимагання даних або грошей;
  • політично мотивовані – створені ботами, групами чи спільнотами, спрямовані на перешкоджання діяльності з надання допомоги та послаблення взаємної довіри.

У цій статті ви знайдете приклади обох явищ і поради, як розпізнати фейкові новини.

Як шахраї використовують війну в Україні

Шахрайство з даними

У лютому 2023 року StratCom, команда Європейської служби зовнішньої діяльності, опублікувала звіт про небезпеку маніпулювання інформацією про війну в Україні. У документі, серед іншого, зазначається, що методи видавання себе за міжнародні та авторитетні організації чи осіб стають все більш витонченими. Шахраї видають себе за офіційні установи, банки, створюють сайти, які схожі на процвітаючі фонди.

UkraПерегляд допису з FB Посольства:iny w RP

Таким чином, стає все важче захиститися від фішингу даних. Однак це не є неможливим. Найбільш важливим є:

  • використовувати лише офіційні джерела інформації – кожен електронний лист, листівка чи публікація в Інтернеті з офіційним логотипом установи, якій ви довіряєте, що закликає вас перейти за посиланням або надати свої дані, вимагає перевірки джерела;
  • не надавати конфіденційні особисті дані, якщо ви не впевнені на 100%, кому вони будуть передані;
  • не відкривати підозрілі посилання;
  • ретельно перевіряти дані – шахраї часто використовують дещо перекручені назви сайтів або електронні адреси;
  • не повідомляти особисту інформацію, таку як номер паспорта, номер та код банківської картки по телефону або в Інтернеті.

Час від часу в мережі з’являються оголошення про збір персональних даних громадян України. Це нібито має допомогти державним установам в організації допомоги біженцям. Наприклад, шахраї видавали себе за польське Управління у справах іноземців та Посольство України у Польщі. Використовуючи загальнодоступний логотип, вони розсилали електронні листи та публікували листівки з QR-кодом. Завантаження вкладень або введення коду могло призвести до крадіжки персональних даних.

Джерело: Wprost Україна, Увага, шахрайство! Дезінформація про збір персональних даних українців [доступ: 10.05.2023].

Неіснуючі привілеї

Здебільшого фейкові новини, пов’язані з допомогою, спрямовані на суспільства, які підтримують біженців, і вони мають на меті викликати взаємне невдоволення. Дезінформація, яка з’являється в польських ЗМІ на тему допомоги біженцям, спрямована насамперед на послаблення довіри польського суспільства до громадян України (і навпаки), а також на створення інформаційного хаосу або відчуття розгубленості з боку біженців.

Прикладом може бути розповідь про так званий «пенсійний туризм». У ЗМІ з’явилася інформація про те, що польський уряд застосовує пільгові стандарти для біженців і дає їм можливість збагатитися на пенсії. Як повідомляє Wojownicy Klawiatury:

 «Галас у ЗМІ спровокувала експертка Центру прав жінок Олена Дехтяр, яка у своєму профілі в TikTok (ведеться українською мовою) розповіла про те, як громадяни України можуть легко отримати пенсію на польських умовах. На відео Дехтяр ввела в оману, заявивши, що українці отримуватимуть польську пенсію незалежно від місця проживання. У коментарях під відео здійнявся галас, який швидко заповнився антиукраїнськими висловлюваннями, що розпалюють ворожнечу».

Джерело: Wojownicy Klawiatury, Маніпуляції про «пенсійний туризм» українських пенсіонерів [доступ: 05.09.2023].

Пізніше цю новину тиражували польські інтернет-користувачі та політики. Пост активіста партії Конфедерації з посиланням на цю інформацію переглянули 2 мільйони людей.

Інші приклади наводяться у звіті Гельсінського фонду з прав людини та Фонду Геремка. Опублікований у 2023 році документ виділив теми, згідно з якими:

Fot.: Freepik
  • • “Громадяни України не підлягають виселенню – в тому числі з будинків людей, які надали їм допомогу в Польщі;
  • • мають швидший, пільговий доступ до муніципального житла;
  • • отримують вищі виплати, ніж громадяни Польщі;
  • • діти з України мають пріоритет під час прийому до польських дитсадків та шкіл;
  • • існує велика група громадян України, які приїжджають до Польщі лише за соціальною допомогою”.

Джерело: Гельсінський фонд з прав людини, Звіт “Прийдуть і заберуть: антиукраїнська мова ворожнечі в польському Twitter”, квітень 2023 року.

Ймовірні депортації, призов на військову службу та відмова у допомозі

Інший приклад стосується передбачуваної репатріації біженців, які перебувають у Польщі, на батьківщину. “Україна просить Міністерство закордонних справ Польщі депортувати чоловіків, які проживають у Польщі”, — повідомила в червні 2022 року газета, макет якої вдавав із себе популярний сайт новин. “Новина” швидко поширилася в Twitter і Telegram. Хоча інформація була швидко спростована представниками уряду, вона встигла поширитися.

Джерело: CEDMO, Фальшиві листи поширюють дезінформацію про те, що Польща депортує українських чоловіків віком 18-60 років [доступ: 09.05.2023].

У квітні 2023 року шахраї, видаючи себе за Міністерство національної оборони, за допомогою смс-повідомлень закликали служити в нібито Литовсько-Польсько-Українському корпусі. Хоча заклик був швидко спростований, багато людей повірили повідомленню та ненавмисно поширили дезінформацію.

Джерело: Асоціація «Демагог», Міністерство національної оборони за допомогою SMS закликає людей вступати в армію? Фейкові новини! [доступ: 05.05.2023].

Подібне було і з «новиною» про те, що Польща відмовляється допомогти захистити  культурні надбання України від наслідків війни. Таке абсолютно неправдиве повідомлення з’явилося в соціальних мережах у лютому та березні 2023 року. У той самий час у ЗМІ з’явилася неправдива інформація про те, що отримання польського номера PESEL унеможливить виїзд громадян України з Польщі. Це лише деякі приклади спотворення фактів щодо допомоги біженцям.

Джерело:  CEDMO, Міністерство культури Польщі “категорично відмовилося” допомогти Україні? У Міністерстві заперечують [доступ: 09.05.2023]. “Bieluk i Partnerzy”, Офіс юрисконсультів, Стоп неправдивій інформації [доступ: 10.05.2023].

Як зрозуміти, що це фейк – типові помилки фальсифікаторів новин

Найважливіше – це перевірка. Дезінформація поширюється так швидко, тому що ми не перевіряємо контент, який читаємо або поширюємо.

Дослідження показують, що фейкові новини мають у середньому на 70 відсотків більше шансів бути переданими  та поширюються в шість разів швидше, ніж справжні новини, – Пьотр Мєчковскі, Виконавчий директор Фонду Digital Poland.

Фонд Digital Poland, Молоді поляки безпорадні перед хаосом дезінформації  [доступ: 10.05.2023].

Такі інституції, як Центральноєвропейська обсерваторія цифрових медіа (CEDMO) або команда Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) StratCom, вказують на кілька типових помилок, які з’являються у фейкових новинах, у тому числі й у новинах про “допомогу”. Це полегшує їх перевірку. Ось ці помилки:

  • граматичні та орфографічні помилки у викладеному змісті;
  • відсутність адресата в нібито офіційних документах;
  • відсутність автора контенту або автор, особу якого неможливо підтвердити;
  • невдалі фрази, які можуть свідчити про переклад з іноземної мови;
  • походження з офіційних джерел російських інституцій (за даними звіту Stratcom, активну участь у кампанії з дезінформації беруть, зокрема, посольства РФ у Великій Британії, Австралії, Мексиці та ПАР, а також представництва РФ при ОБСЄ у Відні та ООН у Женеві. Їхні пости поширюються через акаунти російських посольств в інших країнах, зокрема в Польщі. Фейкові новини також поширює Міністерство оборони Росії);
  • повідомлення, засновані на зображеннях або відеоматеріалах, які сильно впливають на емоції аудиторії;
  • численні пости з акаунтів, які ведуть люди, дуже зацікавлені в одній темі;
  • відсутність джерел інформації;
  • посилання на “почуту” інформацію (від друзів).

Konkret24, Посольства Кремля в машині дезінформації [доступ: 10.05.2023].

Fot.: Freepik

Звіти, які варто прочитати